- зголоднілий
- -а, -е.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до зголодніти.2) у знач. прикм. Голодний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зголоднілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зголоднілість — лості, ж. Стан за знач. зголоднілий … Український тлумачний словник
проголоднілий — а, е. Те саме, що зголоднілий … Український тлумачний словник
голодний — 1) (який відчуває голод), неситий, зголоднілий; негодований, ненагодований (якого не погодували); безхлібний (який не має хліба) 2) див. неврожайний … Словник синонімів української мови